Василь Стус- висока постать,що піднялась над часом.

Він тільки в смерті повернувся до життя.

Життя невпинно і невблаганно йде вперед,наче хвиля на берег. І ніщо не може зупинити його. Одні пристосовуються до часу, в якому живуть, і щезають так само безслідно, а інші намагаються змінити життя, час, перебороти зло, вибратися з його лабет- таким судилося безсмертя, їм судилася вічність, бо вони належать прийдешнім поколінням.

Вічність судилася і одному з великих українців- Василю Стусу, який « у смерті повернувся до життя»!

Він помер у спецтаборі для політв’язнів на Уралі 4 вересня 1985 року у віці 47 років. Помер після оголошення голодівки у карцері, а через 4 роки був повністю реабілітований, виправданий по всіх статтях звинувачення «за відсутністю складу злочину».

Поету випало пройти пекельні муки у відомих своєю жорстокістю Пермських таборах, але неволя не зломила його. Все його життя, боротьба і творчість були пов’язані з Україною; він так хотів, щоб людина не почувалася загубленою на своїй землі,- як писав Шевченко,-«на нашій- не своїй землі». Йому теж не було однаково, що «Україну змії люди присплять, лукаві…».

Він-наша гордість і слава, ідеал справжнього українця, який передчасно згорів у вирі боротьби. За що ж він боровся? За волю України. За українське слово, за українську справжню літературу й культуру, за українську Україну. Він відкрито писав звинувачення тій кагебістській радянській системі, яку вважав антиукраїнською.

Тепер, коли його вже нема, за нього говорять його твори. Слово Стуса зайняло свою висоту і утримує її. Він вірив, що сповнив своє призначення на землі і знав, що повернеться…Так, він повертається…

Нещодавно учні Немішаївської ЗОШ №2 відтворили життєвий і творчий подвиг В.Стуса на літературно- мистецькому вечорі- реквіємі, присвяченому 75- річниці з дня його народження. У програмі вечора органічно поєдналися такі жанри сценічного мистецтва, як художнє декламування, драматичні етюди, вокальні твори, хореографія, хоровий спів, відеофільми.

Не можу не поділитися радісними враженнями від високої майстерності , талановитого виконання усіх жанрів учасниками драматичного гуртка школи. Справжньою окрасою вечора стали декламатори. Як же патріотично звучала геніальна поезія В. Стуса зі сцени. Було прочитано 25 творів поета. Але як прочитано! Бракує слів, щоб передати ті емоції, що залишили в душі красу і силу слова, правду,людяність і віру.

Спробую коротко вдатися до компетентної оцінки. На тлі класичної музики оживали картини сюжетів нашої історії,так природно й проникливо виписані,палали почуття і переживання ліричного героя, переконуючи нас в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе і своїх переконань. Ці поетичні шедеври такі близькі нам сьогодні, бо показують приклад боротьби за людську гідність і силу людського духу. Ліричний герой просить у землі,сонця,неба,долі «порятувати його душу» від зневіри,відчаю, болю,бо відступ від правди,від мети,від боротьби-це великий гріх…

Не всім дано читати твори довершено, а художнє декламування потребує багато майстерності і хисту. Учні 6-9 класів сповнювали вірші В.Стуса власною музикою серця, силою почуттів. Правдиві і напрочуд щирі інтонації, емоційність слова і голосу читців були вражаючими. Дотримання гри темпоритмів відповідно до авторського стилю, тембральних забарвлень, пауз, зміна голосового діапазону - усі ці особливості найдовершеної техніки читання свідчили про високий рівень виконавської майстерності, досконалої драматичної гри. ОСЬ ЇХНІ ІМЕНА: Жолуденко В., Дмитрик О., Матура М.,Новік В., Мельник В., Дідук М.(6-А клас), Терещенко Д., Соколова А., Близнюкова А.(7-А клас),Діденко Н., Белан Б.(8 клас), Петренко І., Опанасенко М.,Матюха А.,Бондаренко П.(9-А клас).

Немає справжнього мистецтва без переживання, а воно вирувало скрізь, а найбільше-у драматичних сценах, вокальних номерах.

Юні артисти не почувалися байдужим до словесних образів, у які перевтілювалися. По- новаторськи точно і з почуттям міри у драматичних сценах звучало головне (логічно) слово, яке юні артисти виносили на публіку і подавали, немов на рушнику. Це учні: Діденко Назар( 8 клас), Петренко Ігор, Матюха Альона( 9-А клас), Туз Михайло(11 клас), Мудрак Олена і Клоченок Марина( ведучі свята-11 клас).

Пісні на слова В. Стуса («Ти вся в дощі», «Бринить космічна музика струмка»), написані керівником гуртка, сповнені трагічного підтексту, звучали у майстерному виконанні дівочого квартету ( Примаченко К., Лавриненко В.,Січкаренко Ю.,Верета Р.)як сповідь зболеної душі, огортали, як свіже лагідне повітря, лилися, як чиста вода,що оживляє і підносить слухача.

Хореографічні композиції, присвячені коханню, розкривали радість пізнання великої любові, радість буття, щастя. Чуттєвий контемп на музику пісні О. Пономарьова, майстерно і професійно виконали Є.Кобко і К. Примаченко, а танець-елегію блискуче відтворила Терещенко Д. (7-А клас)

Активну підтримку й допомогу в підготовці й проведенні цього патріотичного, національно спрямованого заходу надавала працівник селищної бібліотеки Гуйван Н.Б.

Немає сумніву, що поезія В. Стуса- це світоглядна система, яка здатна змінювати суспільство, формувати свідомість українців, повертати нації втрачене.

Нам потрібен сьогодні голос Стуса. Нам усім слід перейнятися такою спасенною наукою національної свідомості і національної самоповаги, яку залишив нам у спадок видатний поет і великий патріот України-В. Стус.

Коментарi